Українка Ілона Горбань - воєнна мігрантка, яка почала власну зефірну справу в Польщі. Зокрема, робить на продаж солодкі букети. З чого почати бізнес та як знайти клієнтів, вона розповіла “Щоденнику”.
Ілона родом з Кам’янки Пологівського району Запорізької області. Селище розташоване між Маріуполем та Запоріжжям, є окупованим з перших днів повномасштабного вторгнення. Рік тому жінці вдалось виїхати до Польщі. Зараз мешкає в місті Свебодзін.
Перші два місяці була адаптація. Я постійно сиділа в телефоні, читала новини про Пологівський район, адже батьки залишились в окупації. А ще гортала ТікТок. Почали траплятись відео, де люди роблять зефірні солодощі. Звернула увагу, бо люблю щось смачне і творче.
Придбала українські навчальні курси, почала готувати з місцевих продуктів. Не все виходило, бо, наприклад, агар-агар в Польщі має силу 900 блум, а для зефіру потрібно 1200. Замовила його з України разом з насадками й барвниками.
Теорію вивчила за два місяці. Класичні зефірні завитки в мене вийшли досить швидко. Та хотілось чогось оригінального. Вирішила, що основну увагу приділю квітам. Почала з тюльпанів, які вийшли з першого разу. Потім взяла участь в марафоні, де навчилась робити троянди, з ними працювати трохи складніше.
На класичний зефір у клієнтів запит менший, ніж на букети. Зазвичай розміщую оголошення в соцмережах, в групах для українців та поляків. Звідти найбільший потік замовників.
У травні, на День матері, отримала одне з найбільших замовлень – на 20 букетів. Було важко, бо для одних рук це чималий обсяг роботи. Також чимало замовлень мала на останній і перший дзвоники та на польський День учителя, тоді додавала в букети хризантеми й гриби. На Геловін робила гарбузики та привидів. На Різвдво й Новий рік будуть ялинки.
Склад зефіру невибагливий: білок або альбумін – замінник, якщо просить клієнт, яблучне пюре і сік або вода, цукор, лимонна кислота і агар-агар. Яйця обов’язково обробляю: замочую в содовому розчині, потім ретельно мию.
Зефір не любить вологість, бо йому треба тривалий час сохнути. Тому треба зважати на погоду і враховувати час, коли є, наприклад, термінові замовлення.
Квіти найкраще робити з яблучного пюре, воно має хорошу текстуру для деталей. Інші складники, наприклад, заміси на воді чи шампанському з полуницями, підійдуть для класичних завитків.
У Польщі зефір – то рідкість, наші люди сумують за ним. Мої солодощі впадають в очі й дивують клієнтів кольорами. Рідко хто навіть запитує про смак. А поляки цікавляться: що таке – зефір? Я порівнюю з маршмелоу. А ще зефір їм подібний з пташиним молоком.
Солодощі відправляю замовникам поштою. Тричі було, що трохи м’ялись квіти. На це вплинути неможливо. У таких випадках завжди стаю на бік клієнта і при наступному замовленні роблю подаруночки.
Коли повернемось в Україну, зефірну справу продовжу. Це те, що мені подобається робити найбільше. А моїм близьким – тим більше. Залишки не викидаються, а з’їдаються. Дитина завжди задоволена. Повсякчас гостить однокласників у школі. А ще вдома завжди літає солодкий аромат.
