Tematy: Польща Різдво традиції Україна
Різдвяні свята в Польщі та Україні – це час, коли давні традиції та сучасні звичаї переплітаються. В матеріалі йдеться про схожість і різницю святкування в двох країнах.
У Польщі, як і у всіх католицьких країнах Різдво традиційно святкується 25 грудня. Ще в кінці 16 століття римсько-католицька церква перейшла на григоріанський календар, запроваджений в 1582 р. Папою Григорієм ХІІІ на заміну юліанському через неточність останнього. Тож ця дата є незмінною протягом багатьох століть.
В Україні, більша вірян якої є православними, до цього року традиційною датою Різдва було 7 січня. Тим не менш, від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, що спричинило зміну дат деяких релігійних свят, у тому числі й Різдва Христового. Тому від 2023 року українці будуть святкувати Різдво 25 грудня (Святвечір відповідно 24 грудня) – разом із усім католицьким світом та Православними Церквами, літургійний календар яких так само побудований на новоюліанському календарі.
На сьогодні новоюліанський календар використовують 10 з 15 Православних Церков світу (Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Антиохійський Патріархат, Румунський Патріархат, Болгарський Патріархат, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії, Церква Чеських земель і Словаччини, Православна Церква України). Варто також зауважити, що насправді дата святкування Різдва єдина для всіх християн − це 25 грудня. А різняться лише календарі, за якими живуть різні церкви.
У Польщі, згідно з католицькою традицією, святу Різдва передує чотиритижневий різдвяний пост – Адвент (у перекладі з лат. «пришестя»), під час якого віряни духовно готуються до переживання одного з найбільших християнських свят за допомогою традиційних пісних практик: молитви, покаяння та благодійності. Найвідомішою традицією Адвенту є спеціальний адвентовий вінок із чотирма свічками, які почергово запалюються кожної неділі Адвенту. Такими вінками прикрашаються костели й оселі віруючих. Для того, щоб заохотити дітей до різдвяного очікування, для них покупають солодкі адвентовські календарі – із шоколадками на кожен день різдвяного посту. Ялинку в Польщі прикрашають перед Різдвом, зазвичай це відбувається 23 або 24 грудня. Під ялинку часто ставлять іграшковий вертеп, а також кладуть подарунки, якими обмінюються під час Вігілії.
Святвечір, або навечір’я перед Різдвом, 24 грудня у Польщі має назву Вігілія. Це час, коли традиції і сімейне тепло сплітаються у неповторне волокно різдвяного вечора, втілюючи дух спільноти та гостинності. Основною особливістю польської Вігілії є віра в те, що ніхто не повинен зустрічати Різдво на самоті. Така філософія втілюється у символічному залишенні порожнього місця за святковим столом − запрошення для нежданого гостя, що символізує гостинність і відкритість. Саме вечір Вігілії є центральним у польських різдвяних традиціях. Спочатку вся велика сім’я із багатьма рідними збирається за столом, щоб поділитися їжею, обмінятися подарунками і разом відсвяткувати. Якщо родина збирається йти на святкову урочисту Месу, зазвичай на стіл спочатку ставляться тільки пісні страви. За стіл родина сідає лише після того, як на небі з’являється перша зірка, що нагадує нам про Вифлеємську зірку й символізує початок святкування.
Перед тим, як приступити до вечері, зазвичай голова сім’ї читає Євангеліє, родина молиться та ділиться облатками (opłatek) — тонкими прісними вафлями, так званим різдвяним хлібом. Кожен учасник вечері підходить до інших, відламуючи шматочок від їхніх облаток і ділячись своїм, супроводжуючи цей жест побажаннями щасливого Різдва. Цей акт символізує єдність, прощення та побажання добра, відтворюючи образ ламання хліба під час Таємної Вечері. Після цього обмінюються подарунками. Багато сімей після пісного застілля йдуть на урочисту нічну Різдвяну Месу. І вже після богослужіння повертається до святкового столу, на який ставляться й м’ясні страви. Неодмінним супроводом для різдвяного столу є колядки.
Варто зауважити, що хоча сам день Різдва 25 грудня та наступний за ним день також є частиною святкувань, найбільш урочистим і значущим є саме Святвечір, відображаючи глибокі сімейні зв’язки та столітні традиції польського народу. У подальші святкові дні поляки зазвичай відвідують родичів у інших містах, проводять час з друзями чи насолоджуються спокоєм у колі сім’ї.
Традиційний польський різдвяний стіл вражає своїм багатством та різноманіттям, часто господині, як і в Україні, намагаються приготувати дванадцять різних страв. Вибір цих страв не є випадковим, а кожна має свою унікальну роль у святковому меню.
Традиційні 12 страв на Різдво в Польщі зазвичай включають:
Варто зауважити, що алкоголь традиційно не подають на різдвяному столі, але звичаї варіюються залежно від родини. У деяких випадках подають вино чи навіть горілку до оселедця. Проте приносити алкоголь як подарунок може бути ризиковано, оскільки деякі господарі можуть сприйняти це як недотримання традицій.
У східній християнській традиції підготовка до Різдва так само починається з посту – у Православній церкві це сорокаденний піст, який вважається одним із найсуворіших, і призначений очистити душу і тіло якнайкраще, щоби гідно зустріти свято народження Христа. Оскільки до цього року в Україні Різдво святкувалося до свята Нового року, прикрашанням ялинки зазвичай займалися напередодні саме цього свята.
Переддень Різдва Христового має в Україні багато назв: Святий вечір, Різдвяний святвечір, Святвечір, Перша кутя та Перша коляда. Напередодні Різдва Христового з появою першої зірки, так само, як і в католицьких сім’ях, в Україні за столом збирається за можливості вся родина. На святковому столі зазвичай стоїть 12 пісних страв (адже все ще триває Різдвяний піст), які так само, як і в західній традиції символізують 12 учнів Ісуса Христа (апостолів). Святий вечір починається із молитви та запалюванням різдвяної свічки, після чого всі куштують кутю. За звичаєм згодом необхідно посмакувати кожною стравою.
В Україні так само, як і в Польщі, прийнято на столі завжди залишати одне місце вільним, з чистою тарілкою, ложкою та порожнім келихом. Це символічний жест, який вшановує пам’ять про тих членів сім’ї, які не дочекалися цього святкового вечора. Свічка, запалена на столі, повинна горіти впродовж усього Святвечора, доки повністю не згорить, символізуючи вдома вогонь Божої любові.
Особливу увагу під час Святвечора приділяють оформленню столу. Часто під скатертину кладуть свіже сіно або солому, на яку потім насипають трохи зерна. Зверху стелять скатертину. Важливу роль у традиційному святковому декорі відіграє дідух. Це сніп із жита, пшениці або вівса, який символізує добробут, багатство та хороший урожай. Дідух також вважається символом домашнього затишку та святкової атмосфери.
На пісний різдвяний стіл в Українці зазвичай готуються такі страви:
Також на стіл ставиться мед, сухофрукти та багато іншого. Головне місце на святковому різдвяному столі займає кутя — святкова каша, яка за традиційним рецептом готується з вареної пшениці, змішаної з маком і медом, волоськими горіхами та родзинками.
Одним зі старовинних різдвяних атрибутів українців є дідух. Його роблять з необмолоченого жита або пшениці. Цю фігуру прикрашають сухоцвітами й солодощами. Наразі дідуха не часто можна зустріти в українських родинах, але в сільській місцевості ця традиція живе й надалі.
Так само, як і українці, протягом усього різдвяного періоду поляки співають різдвяні пісні – колядки. Але польські й українські колядки дещо відрізняються. Історики кажуть, що польських колядок існує близько тисячі. Але без сумніву, найпопулярніші з них це:
Колядки співають як у родинному колі, так і на головних площах міст. Якщо ви вирішите прогулятися центром вашого міста 25 грудня, то ви зможете побачити вуличні вертепи та концерти, присвячені Різдву. Колядки також можна буде почути на Богослужіннях в костьолах. Одна з найпопулярніших колядок, які можна почути в польських костьолах – „Przybieżeli do Betlejem pasterze”
В Україні також існує традиція колядок. У селищах із такими піснями перевдягнута молодь здавна ходить по місцевих будинках і бажає їхнім господарям здоров’я та гарного приплоду в худоби. Натомість господарі традиційно обдаровують колядувальників гостинцями чи монетами. У великих містах колядників також можна зустріти на вулицях та в оселях. До війни колядників можна було побачити навіть у магазинах, торговельних центрах та метро. Серед найвідоміших колядок в Україні можна назвати:
Очікування подарунків є невід’ємною частиною свята як у Польщі, так і в Україні. У Польщі подарунки даруються зазвичай під час святкової різдвяної вечері (такий момент може бути вибраний між першими та другими стравами, або між другими та десертом). Хоча діти можуть отримати подарунки й раніше. До речі, часто дітям говорять, що подарунки приносить святий Миколай, хоча в різних регіонах Польщі цей посередник може мати інше обличчя — Янголятко, Зірочка або навіть Немовля Ісус. Відтак, в Польщі існує традиція не підписувати подарунки ім’ям дарувальника, принаймні для дітей, адже головна мета — зберегти чарівність моменту для найменших.
Щодо подарунків на Різдво в Польщі – головним, як завжди, залишається увага, а не вартість. Тож, якщо ви точно не знаєте, що саме порадує людину, подарунком можуть бути приємні дрібнички для інтер’єру, новорічні прикраси ручної роботи, оздоби, свічки, кераміка, вироби з дерева, сіна, сувеніри, біжутерія, святкові скатертини, іграшки тощо. Також безпрограшним варіантом будуть солодощі, наприклад набір смачного шоколаду від національних виробників, до солодкого пасуватиме коробка набору чаїв або кави чи мед.
Принцип до вибору подарунків в Україні на Різдво мало чим відрізняється. Так само більше за все цінується увага. Стандартними різдвяними подарунками так само є: різдвяний декор, свічки, різдвяне печиво та солодощі, чашка з різдвяною тематикою, домашні капці, плед, шкарпетки або светр зі святковим принтом. Хоча на сьогодні для українців, які залишаються в Україні корисними подарунками під час війни можуть бути павербанки, гірлянди на батарейках, LED-лампи та ліхтарики.
Інформація: ukrainianinpoland.pl
