Туризм, гастрономія, готельна справа – такі пропозиції сьогодні були на ярмарку праці в Центрі інтеграції. Його відвідали близько 150 людей, що шукають роботу у Валбжиху.
10 роботодавців пропонували вакансії.
Ми маємо вакансії у своєму ресторані й готелі. Переважно шукаємо працівників на бар, кухню та покоївок. А ще потребуємо бухгалтера. Досвід роботи – вітаємо. Проте якщо є бажання – можна спробувати без нього, ми даємо стажування й навчання, – говорить Кшиштоф Костжевський, менеджер маркетингу готельно-ресторанного комплексу „Марія”. – У нас вже працює багато українців. Вони так само добре трудяться як і поляки.
Серед пошуковців роботи були матері з дітьми. Анастасія Кузьменко має 3-річну доньку, шукає вакансію в першій половині дня, адже чоловік працює на трьох змінах. Родина торік вирвалась з окупованого Енергодару Запорізької області.
Ми пів року жили в окупації, дуже сподівались, що нас визволять. Але влітку почались масові обстріли, тому прийняли рішення виїжджати. У Валбжиху винаймаємо житло, ціни на оренду кусаються. Плата займає більшу частину чоловікової зарплати. Тому вирішила відвідати ярмарок праці, про який мені розповіла подруга, теж українка, – говорить Анастасія Кузьменко.
З освітою я хімік. До війни точно знала, як складеться моє професійне життя, адже з вересня мала розпочати роботу на Запорізькій АЕС. Та замість стабільного життя вдома ми опинились за кордоном. Потроху адаптовуємось у Валбжиху. Хотілося б мати роботу за спеціальністю, в якісь лабораторії. Але подібних вакансій на ярмарку, на жаль, немає. Проте сподобалась пропозиція від воєводського ужонду праці. Вони порадили поговорити з консультантами, які допоможуть підібрати нову професію. Дають можливість безплатно навчатись, наприклад, на майстра манікюру. Або отримати інші уміння у сфері краси, яка в Польщі має перспективу.
Анастасія Кузьменко приїхала з окупованого Енергодару, за освітою – хімік
На ярмарку праці прийшло багато молоді.
Мій візит сюди – це швидше оглядини, бо й сама до кінця не знаю, чого конкретно хочу. Раніше працювала на автомобільному заводі, на будівництві, на полуниці. Останній місяць – безробітна. Але без фінансів важко, бо треба платити за оренду житла, – каже Софія Семків. – Я родом з Івано-Франківська, місто потерпало від ракет. Було складно з роботою, тому приїхала до Польщі. На ярмарку переважно отримала пропозиції від ресторанів і готелів. Моїм плюсом є те, що непогано знаю польську мову. Шкода, що на подібних заходах роботодавці не озвучують суму заробітної плати. Це ж один з основних факторів, який впливає на вибір. Вже вдома буду аналізувати всі пропозиції.
Ярмарок праці відбувся під патронатом президента Валбжиха.
Центр інтеграції – нова локація в нашому місті, яка займається корисними і потрібними справами. Одна з таких – ярмарок праці. Це місце, де відбувається зближення роботодавця й працівника, комунікація, яка корисна обом сторонам. Таке собі місце зустрічі. Тому місцева влада підтримує подібні заходи, – говорить Сільвія Білявська, віцепрезидент Валбжиха.
Міністерство сім’ї та соціальної політики Польщі у лютому цього року заявило, що з початку війни близько 900 тис. біженців з України були працевлаштовані на спрощених умовах.
